«Великолепетиський внесок у велику Перемогу»

Дата: 11.05.2021 09:05
Кількість переглядів: 85

Напередодні святкування перемоги у Німецько-Радянській війні 1941-1945 років, 6 травня 2021 року у 7-б і 8-а класах Великолепетиського опрного закладу ЗСО було здійснено покази авторського документального фільму Марченка М. М. «Великолепетиський внесок у велику Перемогу».

З великою цікавістю фільм переглянули 46 учнів і 5 дорослих. Вони дізналися про те, що жителі Великолепетиського району Херсонської області воювали з перших днів Німецько-Радянської війні 1941-1945 років на всіх фронтах – від Чорного до Білого морів. Про земляків, які звільняли рідні населені пункти під час ліквідації Нікопольського плацдарму. Напередодні звільнення Великої Лепетихи цінні розвідувальні дані в ній, по завданню командування, збирали колишні колгоспники колгоспу ім. Петровського Цікал Пантилей Степанович та Лисечко Федір Антонович.

На початку війни Федору ледь виповнилось 16 років, і його на фронт не взяли. Та й на вигляд він був непоказним: невисокого зросту, худий, і виглядав молодше своїх років.

Окупантів він ненавидів ще до їх приходу у Велику Лепетиху. А коли вона була окупована, то наносив їм шкоду, як міг, відчайдушно і необачно. Невздовзі хтось доніс на нього у поліцію. Федора звинуватили у тому, що він є членом організації, яка збирає і ховає зброю для боротьби з окупантами. Його під час допитів по-звірячому катували, але нічого від нього не добилися. В кінці-кінців поліцаї, вважаючи, що він всерівно не жилець, відпустили Федора. Його ледь живого виходила мати Марія Семенівна. Одужавши він покинув село, і вночі, з великими труднощами, лісосмугами, рівчаками, та незібраними полями кукурудзи і соняшника пішов до лінії фронту, і благополучно її перетнув. Так він став розвідником.

Незадовго до звільнення Великої Лепетихи, вночі, разом з Григорієм Петровичем Слабком і ще одним товаришем, ім'я якого невідоме, він на декілька хвилин навідався у рідну домівку, щоб побачитись з рідними. Вони зібрали у селищі цінні розвіддані про кількість і розташування військ, які допомогли командуванню під час звільнення села.

Не знала Марія Семенівна, що востаннє бачила сина. Він загинув під час звільнення Ново-Воронцовки.

Лич Іван Іванович приймав участь у Нижньодніпровській наступальній операції, битвах на Нікопольському плацдармі. З метою розвідки він проник на своїй бойовій машині у Велику Лепетиху напередодні її звільнення і не стримався, щоб побачити своїх рідних.  7 лютого 1944 року він на танку під’їхав до свого родинного будинку, похапцем обійняв рідних, і повернувся у свою частину. 

Шишлак Григорій Сергійович з Великої Лепатихи служив начальником рації у 66-му стрілецькому полку 61-ї стрілецької дивізії 4-го Українського фронту. Також воював на Нікопольському плацдармі і визволяв рідне село.

Марченко Анатолій Платонович був нагороджений орденом «Червоної Зірки» за те, що під час прориву німецької оборони в районі Карачакрак роз’яснював офіцерам і воїнам поставлені завдання, особистим прикладом хоробрості надихав бійців на подвиги. В ході бою особисто знищив 6 німецьких солдатів, а 3 взяв у полон. В бою 19 грудня 1943 року у районі с. Велика Білозерка особисто підняв вояків в атаку, часто бував у ротах полку. 20 грудня 1943 року був поранений в руку, але поля бою не залишив. Під час наступу на Кам’янку 7 лютого 1944 року знаходився в бойових порядках, і уміло організовував бійців на виконання бойового завдання. 15 лютого в районі села Марінське, під час наступу на висоту 14,7, в тяжких зимових умовах при сильному морозі чесно виконував обов’язки заступника командира батальйону по політичній частині, мобілізуючи бойовий склад полку на виконання бойових завдань.

Наливайко Ананій Кирилович навчався у ремісничому училищі у Запоріжжі. У серпні був евакуйований з навчальним закладом у Новосибірськ. У грудні з 1200 учнів відібрали 100, і направили в Красноярське військове десантне училище. Під час навчання здійснив 83 стрибки з парашутом. У серпні 1943 року старший сержант Наливайко  воював у складі 96-ї гвардійської Іловайської дивізії 28-ї армії 4 Українського фронту. Звільняв Донбас, Іловайськ, Мелітополь. На Нікопольському плацдармі визволяв жителів Миколаївки, Демидівки і Сергіївки.

Степан Кіндратович Сильчик, за проявлений героїзм у боях за звільнення Великої Лепетихи був нагороджений орденом «Червоної Зірки», Після її звільнення він підійшов до полковника Радаєва, і попрохав відпустити на годину у рідну Князе-Григорівку. «А встигнеш солдат?» – запитав командир полку. «Устигну». Через хвилину друзі знесли хліб, цукор, сало, і Степан побіг. А коли добрався – не впізнав. Замість будинку стояли обвуглені стіни.

Стрілок 1050-го стрілецького полку 301-ї стрілецької дивізії 28-ї Армії Василенко Олександр Михайлович у боях на Нікопольському плацдармі був поранений, і лікувався у медсанбаті Рубанівки.

Також у боях на Нікопольському плацдармі проявили мужність і героїзм, та  визволяли рідну Велику Лепетиху Ємченко Анатолій Платонович, Косенко Захар Іванович, Марченко Анатолій Платонович, Наливайко Ананій Кирилович, Слабко Григорій Петрович, Собчинський Тимофій Іванович, і Цікал Пантилей Степанович, та командир кулеметного розрахунку Макаренко Яків Володимирович з Рубанівки.

Анедченко Григорій Михайлович воював на Нікопольському плацдармі у складі 26-ї мотострілецької бригади 19-го танкового корпусу 4-го Українського фронту. Визволяв Малу Лепетиху. Про видатні героїчні подвиги деяких земляків та Героїв Радянського Союзу Дмитра Тихоновича Гридасова, Володимира Карповича Загноя, Микити Артемовича Гречихіна, і повного Кавалера ордена «Слава» Кияшка Івана Кириловича.

Сьогодні, на превеликий жаль, залишилось в живих дуже мало ветеранів і учасників Другої світової війни 1939-1945 років. Сьогоднішнє молоде покоління майже не знає про подвиги своїх прадідусів і прабабусь. Створений колективними зусиллями Миколи Марченка, Світлани Марченко, Олени Шеховцової, Наталії Дмитренко, Єлизавети Продай і Віктора Дацька фільм сприяє збереженню пам’яті про подвиги великолепетисьців у Німецько-Радянській війні 1941-1945 років, та патріотичному вихованню підростаючого покоління.

Директор Великолепетиського селищного
народного краєзнавчого музею ім. О. І. Ціпко
М. М. Марченко

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь