Великолепетиська громада
Херсонська область, Каховський район

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18 травня) та День пам’яті жертв політичних репресій (19 травня)

Дата: 16.05.2024 12:36
Кількість переглядів: 21

Фото без опису

Цього року 18 і 19 травня Україна вшановує два трагічні пам’ятні дні, пов’язані зі злочинами комуністичного тоталітарного режиму.

18 травня – це 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом. Цього дня, 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВД зі звільнення Кримського півострова від корінного населення. Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Також у 1944-му з півострова депортували понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

 Фото без опису

Після незаконної анексії Криму в 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що залишилися на півострові. Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і встановила в Україні 18 травня День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У Постанові наголошується: «Системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично мотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу».

Фото без опису

19 травня, в третю неділю травня – День пам’яті жертв політичних репресій. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року на вшанування десятків тисяч людей, розстріляних комуністичним режимом, сотень тисяч кинутих у в’язниці й табори, на заслання чи примусове психіатричне лікування. Кількість цих мучеників Україні досі неможливо підрахувати. Скорботну пам’ятну дату встановлено відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 № 792-VIII та Указу Президента України від 16.05.2014 № 472/2014.У ніч на 13 травня 1944 року завершилося вигнання німців та їхніх союзників із Криму. А вже 18 травня радянська влада розпочала депортацію з півострова кримських татар – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Вже з 2014 року, після окупації та незаконної анексії Автономної Республіки Крим України, держава-агресор Російська Федерація продовжила політику своїх комуністичних попередників і здійснює злочинні системні репресії проти кримськотатарського народу. Але тепер він не сам, разом із ним весь український народ, його держава і армія.

1944 рік — комуністичний геноцид кримськотатарського народу

Кримських татар звинуватили в масовому дезертирстві та співпраці з ворогом. Пізніше у подібному звинуватили й інші народи Криму. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року, її забезпечували 32 тисячі співробітників НКВС. Людям давали на збори всього кілька хвилин, вони встигали взяти лише документи та найнеобхідніше. Тоді як абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою.

Під час головної хвилі депортації (18–20 травня) 67 ешелонів вивезли на загальне «спецпоселення» до Центральної Азії понад 183 тисяч кримських татар.

Ще відправлено на примусові роботи до Московського вугільного тресту – 5 тисяч, до таборів фронтового резерву – 6 тисяч та ще 6 тисяч до таборів ГУЛАГу. Разом – 200 тисяч осіб.

У червні 1944 р. додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні, Також із Криму було вигнано понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турок і ромів.

Кримських татар, що на той час перебували в лавах радянської армії, після перемоги над нацизмом направляли в трудові табори Сибіру та Уралу, і лише 1953 року дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Повернутися до Криму не дозволили навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар. Чимало їх загинуло ще в дорозі, через нелюдські умови перебування в товарних вагонах. А в місцях заслання лише за перший рік від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. А коли в 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, їм не дозволили повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

 

Незалежна Україна на захисті прав кримськотатарського народу

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.

Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу. 18 травня в Україні встановлено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Українським парламентом заявлено, що системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.

23 липня 2021 року набув чинності Закон «Про корінні народи України». Вперше такий статус, офіційно, отримали кримські татари, караїми і кримчаки як народи, сформовані в Криму. Вони мають право на самоврядування й можуть бути представлені у Верховній Раді. Україна зобов’язується захищати та розвивати їхню культуру і мову та гарантує їм захист від геноциду.

А ще в 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви.

В умовах тимчасової окупації Криму Російською Федерацією, коли переслідування кримськотатарського народу окупаційною адміністрацією лише посилюються, вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь