Великолепетиська селищна рада
Херсонська область, Каховський район

Якщо охарактеризувати молодшого сержанта Сергія, фельдшера медпункту на псевдо «Док», одного з підрозділів ТрО на Херсонщині лише трьома словами, то це буде: компетентний, спокійний, надійний. Він не пропаде й товаришеві пропасти не дасть.

Дата: 10.06.2024 15:22
Кількість переглядів: 53

Народився Сергій в селі на Кіровоградщині. Господарство у родини було міцне: корови, свині, великий город та хлопця вабила медицина, тож після 9 класу він подався у Кропивницький вчитися на фельдшера. Отримавши диплом, працював за фахом на трубопрокатному заводі, паралельно навчався у Сумському медичному університеті. На третьому курсі перейшов у Сумський слідчий ізолятор, де отримав звання молодшого сержанта поліції. Каже, досвід тієї служби став корисним у війську: звик до статуту, виконавської дисципліни, навчився витримки в екстремальних ситуаціях.

Фото без опису
Вивчився на бакалавра, але після одруження та народження сина від магістратури та фельдшерської практики довелося відмовитися: треба було родину годувати. І Сергій змінив білий халат на спецівку слюсаря з механоскладальних робіт, бо там удвічі більшу зарплатню запропонували.
Початок широкомасштабної агресії проти України Сергій запам’ятав добре: за два дні мав іти у відпустку, а тут… Дружину Олену з сином Максимом, якому мало виповнитися 2 рочки, доправив у Кропивницький, а сам – у рідні Голубієвичі, у ДФТГ. Наразі така служба видалася несерйозною, тож звернувся у військкомат: «Беріть будь-ким, тільки швидше», – згадує «Док», як охрестили фельдшера побратими. – «Спершу шкодував, що направили в ТрО, та коли теробороні дозволили виконувати завдання на «нулі» – я заспокоївся. Спочатку нас лише троє у медпункті було, та повний «голяк» по медикаментах, турнікетах, аптечках – по дрібці збирали. Самі ж й тактичній медицині бойових медиків у підрозділах навчали, аж доки спеціальні курси почалися».
Так війна повернула Сергія до медичного фаху. Виконуючи бойові завдання на лінії зіткнення, евакуюючи поранених, буває – під обстрілами, він видається безстрашним. Але сам «Док» каже: «Так, я не боюся йти вперед, знаючи, що завдяки своєму вмінню і досвіду можу багато зробити, проте повна безстрашність – це шкідливе безглуздя. Страх – це добре: людина, яка боїться, не буде дурно ризикувати. Звісно, не панічний переляк, треба вчитися контролювати свої емоції. І постійно вчитися, не лінуватися, бо війна перейшла в таку фазу, де досвід попередніх поколінь часто вже непридатний. Зараз ми пишемо і воєнну науку, й саму історію. Я не маю сумніву, що допишемо її до переможного кінця. Хочу, щоб нашим дітям дісталася мирна, сильна, шанована у світі Україна». Погодьтеся, під цими словами хочеться підписатися.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь