Лапка динозавра з Великолепетиського музею
Динозаври (лат. Dinosauria) – надзагін плазунів що виник у верхньотріасову епоху мезозойської ери, між 243 і 233,23 млн. років тому. Вони стали домінуючими наземними хребетними після тріасово-юрського вимирання 201 млн. років тому протягом юрського й крейдового періодів мезозойської ери. Птахи – це сучасні пернаті динозаври, що еволюціонували від більш ранніх в кінці юрського періоду. Умовно всіх динозаврів, за винятком птахів, називають не пташиними динозаврами.
Вони представлені на кожному континенті, як сучасними видами (птахами), так і викопними.
Всі динозаври були активними тваринами з підвищеним обміном речовин і численними пристосуваннями до соціальних взаємодій. Одні види були пристосовані до поїдання рослинності, інші – до поїдання плоті, треті — до всеїдності. Всі динозаври створювали кладки яєць, а будівництво гнізд є рисою багатьох динозаврів, як не пташиних, так і птахів. Були як двоногими і чотириногими. Найбільші динозаври-завроподи досягали довжини в 39,7 м при висоті 18 м, і були найбільшими наземними тваринами всіх часів. Багато не пташиних динозаврів були досить маленькими: наприклад, Xixianykus досягав усього близько 50 см в довжину.
180 – 150 млн. років тому територія півдня сучасної України була частиною величезного вкритого високими горами острова (півострова), а 150 – 70 мільйонів років тому ці гори зруйнувались, і їх південна частина (тобто майбутня Херсонська область) пішла під воду, і стала дном океану Тетісу.
Автори статті «Земля Херсонская, минувшие века… Кто здесь жил?» стверджують, що внаслідок цього, про її «сиву давнину» відомо дуже мало. Адже, знання про минуле Землі і про її стародавніх мешканців вчені отримують шляхом розкопок шарів осадових порід, які утворилися в результаті осадження піску і мулу. Якщо в такий шар якийсь скелет або мушля потрапляли і в ньому зберігалися, то після розкопок можна зрозуміти, коли і в якій обстановці ця істота існувала. Отже, на їх думку, динозаврів тут шукати зайве: їх просто не було. Місцевість у нас рівнинна – ні тобі гір, ні глибоких розщелин, ні шахт, ні рудників. Тому до стародавніх шарів просто не дістатись: вже дуже глибоко вони знаходяться. А на яку суму обійдуться розкопки на глибині хоча б у 500 метрів? Так що «херсонська» геологічна історія простежена лише з часів у 2,5-3 млн. років. Саме такий вік шарів, до яких вдавалось дістатися дослідникам там, де Дніпро підмив лівий берег.
З чим можна беззаперечно погодитись з авторами цієї статті, так це з тим, що стародавні шари на сучасній Херсонщині знаходяться дуже глибоко. Але твердження, що тут не було динозаврів, дуже сумнівне. Адже, юрський період мезозойської ери тривав 201,3 – 145 млн. років тому. Тобто 51 млн. років до зруйнування гір на вище вказаному острові (півострові), і опускання майбутньої Херсонської області під воду, та 5 млн. років після. Як відомо, динозаври мешкали не лише на суші, а й у воді. Так що, 51 млн. років гори, і 5 млн. років водне середовище цієї території були мертвими?! Тут не жили жодні живі істоти?! А якщо вони таки жили, то звісно ж були динозаврами! Крім того, якимсь же чином гастропода, яка жила за сотні мільйонів років до часу існування динозаврів, перебувала на поверхні сучасної земної суші! Тож не все так безнадійно, і бодай випадкові поодинокі знахідки решток динозаврів на території сучасної Херсонської області також можливі.
Завдяки шанувальнику закладу Мікулі Володимиру у Великолепетиському селищному народному краєзнавчому музеї ім. О. І. Ціпко є кістка (лапка?) динозавра невеликих розмірів. На фото вона показана з різних ракурсів, і під різними кутами нахилу. Напевно що предка якогось з птахів. Вона знайдена на березі р. Десни у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області.
Директор музею
М. М. Марченко
