Сьогодні чотири роки повномасштабного вторгнення…
Чотири роки болю, боротьби та втрат.
Чотири роки розлук, ночей без сну та сліз у серцях.
Чотири роки, які поділили наше життя на "до" і "після".
Це не просто дати чи числа. Це криваві сторінки історії, написані життями Героїв, які пішли у вічність заради нашого завтра. Це зруйновані міста й села, але незламний дух людей. Це тисячі обіймів, які ми досі чекаємо, і тисячі обіцянок собі ніколи не забути, чому й за що ми боремося.
Але навіть у найтемніші часи ми продовжуємо триматися. Ми міцні, бо віримо. Ми сильні, бо разом.
Дорогі Захисники й Захисниці! Ви — наші крила свободи, наша гордість і незламна віра. За кожен наш день ми дякуємо вам. Ваша мужність змушує світ дивитися на Україну з пошаною.
Ми з вами. Ми для вас. Ми за вас. І разом ми витримаємо все, бо правда і Перемога — на нашому боці!
Тримайтеся, бо кожен ваш крок уперед — це наше спільне майбутнє.
Україна бореться! Україна вистоїть! Україна переможе!
48 місяців війни. 48 місяців мужності. 48 місяців незламності.
Сьогодні минає 48 місяців, як війна змінила кожного з нас.
Це досвід, якого краще б не було...
Але сьогодні ми, як ніколи, готові ділитися своїм досвідом зі світом. Бо навіть серед руїн ми будуємо, серед втрат ми знаходимо сили любити, знаходимо тепло та слова, які зігрівають, серед відчаю ми творимо надію.
Війна - це люди.
Кожен українець – герой своєї боротьби.
Воїни боронять нашу землю.
Їхні родини забезпечують підтримку, їх тил, їх опору.
Медики рятують життя.
Вчителі продовжують навчати дітей навіть у бомбосховищах.
Волонтери об’єднують серця по всьому світу.
Енергетики без відпочинку відновлюють світло у наших домівках.
Психологи надають підтримку тим, хто найбільше цього потребує.
І цей список можна продовжувати й продовжувати – бо кожен українець щодня бореться на своєму фронті, кожен із нас наближає перемогу – своєю роботою, своїм словом, своєю вірою.
1462дні – це наш спільний шлях. Ми пройшли його разом, і разом пройдемо далі. Попереду перемога, яка належить кожному, хто тримає свій фронт, бо Україна – це всі ми.
Дякую кожному, хто бореться, вірить і не здається.
Низький уклін всім, хто віддав найдорожче - своє життя, захищаючи рідну землю.
Слава Україні!
Слава Героям!
З повагою,
Начальник Великолепетиської СВА Олександр Лозіцький
